Це витончена та багата на образи манера висловлювання, якою володіли мешканці стародавньої Аттики в період найвищого культурного розквіту цього регіону.

Атланти — це чоловічі постаті в архітектурі, які виконують роль опорних колон, підтримуючи карнизи, балкони або інші елементи будівлі на своїх плечах.

У переносному значенні так називають людину, що несе на собі величезне навантаження або відповідальність.

АТЛАНТИ, -ів, множина (однина — атлант, -а, чоловічий рід), архітектура. Скульптурні колони, виконані у формі чоловічих статуй. У художній літературі засвідчено: “Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски” (Л. Укр., V, 1956, 40).

За іншим джерелом, атланти — це ліпні чоловічі фігури, призначені для підтримки виступаючих елементів архітектурної споруди (Архіт. Рад. Укр., 4, 1939, 40).

АТЛАНТ, -а, чол. рід. Див. значення за словом “атланти”.

Атлантида — це міфічна країна велетнів-атлантів, що, згідно з переказами, загинула внаслідок землетрусу, коли її поглинули води Атлантичного океану. На цій землі існувала потужна держава, яка підкорила собі майже всі середземноморські народи, окрім еллінів. За міфом, верховний бог Зевс покарав атлантів за їхню гординю, наказавши океану затопити їхній острів.

У переносному значенні Атлантидою називають утопічну, прекрасну та недосяжну країну мрії.

Вираз «пошуки Атлантиди» означає наполегливі та самовіддані спроби здійснити важливе, але майже неможливе відкриття.

Атлантроп — це представник вимерлих гомінідів, що належить до виду роду пітекантроп.

Атлас — це систематизований збірник карт (географічних, історичних тощо), опублікований як альбом чи книга. Наприклад, матеріали для Діалектологічного атласу української мови збирали одночасно по всій Україні (“Нариси з діалектології…”, 1955, 212).

Також атласом називають сукупність таблиць, ілюстрацій, креслень і подібних матеріалів.

Інше значення — шовкова чи напівшовкова тканина з гладенькою та блискучою лицьовою стороною. У художніх творах описують, як “блискучий атлас переливався делікатними сутінками” (Н.-Лев., III, 1956, 244), на такій тканині вишивали (“гаптувала на білому атласі”, Кобр., 1954), а одяг із неї (“червоного атласу, аж горить”, Чорн., 1956) виглядав яскраво. У порівняннях ця тканина може асоціюватися з ніжністю відчуттів (“повітря атласом лоскотало щоки”, Коцюб., II, 1955).

Крім того, слово “атлас” може означати одяг, пошитий з цієї блискучої матерії, як у описі: “пухла така… у перснях, у атласах” (Вовчок, І, 1955).

Атол — це кільцеподібний острів, створений коралами. Такі острови виникають не біля самої суші, а на певній відстані від неї, або навіть у відкритому океані.