• апогелій

    Та частина існування, яка позбавлена світла, і її контури невідомі жодній живій людині.

  • апограф

    Точне відтворення оригінального тексту або рукопису.

    Фотографічний або цифровий образ, зроблений з авторського рукопису чи першоджерела.

    Механічний пристрій, призначений для точного перенесення контурів малюнка або креслення.

  • аподерй

    У давньоримських лазнях так називалася кімната, де відвідувачі знімали одяг; вона могла бути об’єднана з приміщенням для холодних купівель.

  • аподжатура

    У музиці: довгий форшлаг, що належить до орнаментальних прикрас.

    У театральному мистецтві: натиск або перетискання.

  • аподиктичний

    Аподиктичний — це такий, що є достовірним і беззаперечним, оскільки ґрунтується на логічній необхідності.

    Аподиктичним називають судження, яке відображає властивості предмета, притаманні йому за будь-яких обставин.

  • аподиктичність

    Абстрактний іменник, утворений від значення прикметника «аподиктичний».

    Властивість, що відповідає значенню слова «аподиктичний».

  • аподитерій

    Аподітерій — це кімната в давньоримських лазнях, призначена для того, щоб відвідувачі могли зняти одяг.

  • апокрифічний

    1. літ. Відносний до апокрифу. Як зауважують дослідники, у цьому рукописному збірнику XVII століття, крім багатьох текстів апокрифічного характеру, міститься також чимало переписаних житій, легенд і проповідей (Фр., XVI, 1955, 322). Наприклад: апокрифічна література.

    2. перен., книжн. Недостовірний, фіктивний, такий, що викликає сумнів. Дві сльози покотилися по сухих щоках і впали на ту коробочку з апокрифічними святинями (Н.-Лев., III, 1956, 396).

  • аполід

    Щоб дізнатися значення цього терміна, зверніться до статей «апол» та «ди».

  • аполідизм

    Іменник чоловічого роду. Значення цього терміна відповідає слову «апатрид», див. також «зм.».