Частка, що слугує для посилення інтенсивності ознаки або дії. Наприклад: «Земля, здається, аж горить»; «Ніч була темна, аж чорна». Повторена форма «аж-аж-аж» виражає надзвичайно сильне бажання або найвищу ступінь якості: «А їсти, кумо, аж-аж-аж!». У складі сполучень: «аж геть» — дуже далеко; «аж надто» — вкрай, надзвичайно; «аж ніяк не» — анітрохи не, зовсім не.

Вживається перед словами, що позначають кількість, наголошуючи на її значному розмірі; має значення «цілий», «повний». Наприклад: «Аж три довгі роки»; «у льох аж два повело його».

Використовується перед словами, що вказують на місце або час дії, часто з прийменниками (до, за, на), позначаючи досягнення віддаленої або крайньої межі; відповідає слову «самий». Наприклад: «Аж по воді розіслала зеленії віти»; «Місяць сходив аж перед світанком». Таке саме значення має в підрядних реченнях часу зі сполучниками «поки», «доки»: «Стає тихо-тихо, аж доки не заляскає соловей». Усталені вирази: «аж он» — он там, далеко; «аж ось (от) де» — так ось де; «аж ось (от) коли» — так ось коли.

Служить для вираження несподіваної дії; відповідає за значенням «як ось», «коли раптом». Наприклад: «Дивлюся, аж світає»; «прокинувся — аж перед ним Гадюка». У складі виразів: «аж гульк (глядь)» — коли раптом; «аж ось (от)» — коли раптом.

Сполучник, що вживається для: 1) зв’язку підрядного наслідкового речення з головним, маючи значення «так що» («Віють вітри, аж дерева гнуться»); 2) вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами, відповідаючи сполучникам «а», «а тим часом» («Я думала, що спить батько. Аж він умирає»); 3) зв’язку підрядного речення часу з головним у значенні «доки», «поки» («Треба було чекати, аж лихо порозносить»).

Ажапсандал — це кавказька кулінарна страва, основним компонентом якої є баклажани, а також помідори, цибуля та картопля. У Туреччині та Болгарії існує аналогічна страва під назвою «імамбаялди».

Ажгон — це однорічна культура з родини зонтичних, що містить ефірні олії. Він також відомий під назвою індійський кмин. Його насіння застосовують як пряність, зокрема для ароматизації плову в кухнях народів Середньої Азії.

Слово «ажень» є діалектним підсилювальним частником, що відповідає за значенням слову «аж» (детальніше див. у відповідній статті «аж 1»). Ілюстрацією вживання можуть бути такі приклади: «Він отямився ажень, коли знов узято його за плече» (Фр., IV, 1950, 484) та «Голуби ажень вилискують від ситості й гарного догляду» (Донч., І, 1956, 53).