• архімедів

    1. Який стосується давньогрецького вченого Архімеда, пов’язаний з ним або створений ним.

    2. У фразеологізмі “архімедів закон” — фізичний закон, згідно з яким на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі витісненої цим тілом рідини або газу.

    3. У фразеологізмі “архімедів важіль” — про пристрій або принцип, що дозволяє з невеликим зусиллям здійснити значну роботу або отримати велику перевагу (від образного вислову Архімеда: “Дайте мені точку опори, і я переверну Землю”).

    4. У фразеологізмі “архімедова спіраль” — плоска крива, яку описує точка, що рівномірно рухається вздовж променя, який в свою чергу рівномірно обертається навколо свого початку.

  • архімедова

    1. Яка стосується давньогрецького вченого Архімеда, пов’язана з ним або відкрита ним.

    2. У фразеологізмі “архімедова сила” (також “архімедова сила виштовхування”) — фізична сила, що виштовхує тіло, занурене в рідину або газ, рівна вазі витісненої ним рідини (газу) і спрямована вертикально вгору.

    3. У математиці: “архімедова спіраль” — плоска крива, траєкторія точки, що рівномірно рухається вздовж променя, який, у свою чергу, рівномірно обертається навколо свого початку.

    4. У математиці: “архімедова властивість” (аксіома Архімеда) — властивість упорядкованих полів і груп, згідно з якою для будь-яких двох додатних величин, меншої та більшої, існує таке ціле число, що множення меншої величини на це число перевищить більшу.

  • архімедовість

    1. Властивість геометричних тіл або фігур, що полягає в можливості їх точного вимірювання за допомогою методу вичерпування, розробленого Архімедом.

    2. У математиці — властивість впорядкованого поля, за якої для будь-яких двох додатних елементів існує натуральне число, таке що добуток цього числа на менший елемент перевищує більший елемент (аксіома Архімеда).

    3. Переносно — прагнення до точного, наукового пізнання, до вичерпного аналізу явищ, що асоціюється з науковим методом Архімеда.

  • архімільйонер

    1. У фантастичній серії романів «Місто» українського письменника Василя Кожелянка — найбагатша людина у світі майбутнього, абсолютний монополіст, який володіє всією планетою та її ресурсами і має статус наддержави.

    2. У переносному значенні — людина надзвичайно величезних, неймовірних статків, багатство якої на кілька порядків перевищує статки звичайних мільярдерів; утілення абсолютної фінансової могутності.

  • архімім

    1. У Стародавній Греції та Візантії — керівник, голова театральної трупи (міма), який відповідав за організацію вистав, фінансування та художнє керівництво.

    2. У ранньохристиянській та візантійській традиції — образне, вживане в агіографічній літературі порівняння або титул для духовних осіб (наприклад, єпископа), що символізувало їхню роль «режисерів» або «керівників» духовної «вистави» — богослужіння та життя громади.

  • архіміцет

    Архіміцет — представник класу архіміцетів (Archimycetes), примітивних грибів, що характеризуються неклітинною будовою вегетативного тіла (плазмодієм або ризоміцелієм) та розмножуються зооспорами з одним джгутиком; до них належать зооспорові гриби-паразити водоростей, дрібних водних тварин та вищих рослин (наприклад, роду Olpidium).

  • архіміцети

    Архіміцети — це архаїчна назва класу найпростіших грибів (Archeomycetes), до якого раніше відносили примітивні форми, що не утворюють спороносних органів (спорангіїв), наприклад, дріжджові гриби.

    У сучасній науковій термінології ця назва вважається застарілою і не вживається в актуальних системах класифікації грибів.

  • архімник

    1. (заст.) Високопоставлений чернець, настоятель монастиря в православній церкві; архімандрит.

    2. (перен., рідк.) Духовний наставник, учитель; також людина, що кориться суворим аскетичним правилам.

  • архімницький

    1. Власна назва: що стосується архітектора та інженера Віктора Архімнича (нар. 1971), чия творчість пов’язана з сучасним українським архітектурним середовищем, зокрема з відродженням та розвитком архітектурної освіти, практики та громадського обговорення.

    2. Власна назва: що стосується архітектурного бюро або творчого методу, заснованого Віктором Архімничем або асоційованого з його діяльністю (наприклад, “архімницький підхід”, “архімницька школа”).

  • архімничати

    1. (від власного імені Архім) Виконувати обов’язки, бути на посаді архімандрита (настоятеля православного чоловічого монастиря).

    2. (переносно, рідко) Поводитися владно, начальницьки, намагатися керувати або вказувати іншим, наслідуючи манеру поведінки, що асоціюється з високим церковним чином.