1. Стосовний до амальгації (злиття, об’єднання різних компаній, підприємств або організацій в єдине ціле), пов’язаний з нею.
2. Стосовний до амальгамі (рідкого або пастоподібного сплаву ртуті з іншими металами), властивий їй.
-
амантофільний
1. (біол.) Пов’язаний з амантофілією — типом запилення рослин, при якому пилок переноситься за допомогою равликів або слимаків.
2. (бот.) Такий, що має ознаки, пристосовані для запилення молюсками (наприклад, квіти білих або кремових тонів, м’ясисті оцвітини, виділення слизу тощо).
-
аманулін
Аманулін — білковий токсин, що міститься у смертельно небезпечних грибах роду мухомор (Amanita), зокрема у блідій поганці (Amanita phalloides); при потраплянні в організм людини викликає незворотне ураження печінки.
-
амарантит
1. Рідкісний мінерал, гідратований сульфат заліза червонувато-фіолетового кольору, що нагадує відтінок квітки амаранту; зустрічається в зоні окиснення залізних руд.
2. (у хімії, іст.) Застаріла назва пурпуреокobalту — солі кобальту яскраво-червоного кольору.
-
амарантовий
1. Прикметник до слова «амарант» (рослина родини щирицевих); властивий амаранту, пов’язаний з ним.
2. Який має темно-пурпуровий, майже фіолетовий колір, характерний для квіток деяких видів амаранту; пурпуровий, багряний.
3. Виготовлений з деревини амаранта (тропічного дерева), що має характерну фіолетово-червонувату забарвлену деревину.
-
амариліт
Амариліт — рідкісний мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний алюмосилікат калію та натрію, який кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь італійського мінералога Джованні Батісти Амареллі (Giovanni Battista Amarelli).
-
альтерований
1. (муз.) Про інтервал або акорд: такий, що підвищений або знижений на півтону без зміни назви, що позначається знаками альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. (перен., книжн.) Про стан, почуття тощо: змінений, перекручений, що набув іншого, часто невластивого, характеру.
-
альтерування
1. (у музиці) Зміна висоти звуку шляхом підвищення або зниження ступеня основної діатонічної гами за допомогою знаків альтерації (дієзів, бемолів, бекарів).
2. (переносно, рідко) Зміна, відхилення від звичайного стану, норми; перетворення.
-
альтерувати
1. Змінювати, перетворювати, надавати іншого вигляду або властивостей, особливо в музиці — змінювати висоту звуку за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. У медицині та біології — викликати альтерацію, патологічну зміну або пошкодження тканин, клітин.
-
альтеруватися
1. Змінюватися, перетворюватися на щось інше, набувати нових властивостей (переважно у науковому, технічному або фаховому контексті).
2. У музиці — підвищуватися або знижуватися на півтону за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
3. У медицині та біології — зазнавати патологічних змін, пошкоджуватися, перероджуватися (про органи, тканини).