Апробатор — це особа, яка здійснює апробацію (у другому значенні цього слова).
Наприклад, у період, коли нижні боби основної маси рослин достигають, апробацію гороху проводять саме агрономи-апробатори (Зерн. боб. культ., 1956, 48).
-
апробаційний
Апробаційний, -а, -е. Прикметник, що описує те, що належить до апробації або пов’язане з нею (у другому значенні цього слова). Наприклад: апробаційні ознаки.
-
апробація
Апробація, -ї, ж. 1. (книжн.) Офіційне схвалення або затвердження чогось, що надається після проведення випробувань або перевірки. Наприклад: Рим не надав своєї апробації, тому товариство не розпочало роботу; Дослідження інститутів отримували апробацію на масштабних всесоюзних конференціях.
2. (с.-г.) Процедура оцінки посівів для визначення їхніх сортових характеристик, що проводиться з метою відбору найкращих для подальшого насінництва. Наприклад: Для контролю за сортовою чистотою насіннєвого матеріалу застосовується метод польової апробації.
-
апробований
Апробований, -а, -е. Дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова «апробувати»; використовується також у ролі прикметника.
У значенні прикметника: такий, що пройшов перевірку, випробування і отримав схвалення. Як зазначено в джерелі, для окулірування слід брати живці від маточних дерев, які є апробованими (перевіреними), дають високий урожай та абсолютно здорові.
-
апробування
Іменник середнього роду, що означає процес або факт здійснення дії, вираженої дієсловом «апробувати».
-
апробувати
Апробувати (док. і недок., перехідне). 1. У книжковому вживанні: надавати офіційне схвалення, затверджувати щось. Наприклад, редактор має не лише допомагати перекладачеві, а й апробувати результати його праці (Перв., З щоденника.., 1956, 53).
2. У сільському господарстві: проводити апробацію (у другому значенні цього слова).
-
апрозексія
мед. Неможливість або значне утруднення довільної концентрації уваги.
Стан, при якому здатність тривало зосереджуватися на певному об’єкті чи дії різко знижена через вади зору, слуху або інтелектуальні порушення.
-
апрозопія
Апрозопія — це вроджена вада розвитку, при якій повністю або частково відсутнє обличчя внаслідок агенезії або гіпоплазії кісток лицевого черепа, найчастіше у його верхньому відділі; це одне з найважчих і рідкісних вроджених порушень.
-
апсихія
У медицині — патологічний стан, що характеризується повною втратою свідомості.
-
апт-арт
Це напрям у мистецтві, який спеціально адаптовано для експонування в житлових приміщеннях, причому роботи часто задумуються авторами саме для такого способу показу.