1. Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.
2. Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.
3. Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).
Словник Української
1. Який отримав колоті рани, поранений гострим предметом, що проколює.
2. Який має отвір, пролом або слід від проколу; пробитий, проколений.
3. Про очі: широко відкритий, витріщений (від сильного почуття — страху, здивування тощо).
Хімічний процес видалення карбоетоксильної групи (–COOC₂H₅) з молекули органічної сполуки.
1. Вибити, викувати (переважно про метал).
2. Розширити, збільшити отвір, проріз за допомогою колоття, вибивання.
3. Розм. Витратити, виплатити гроші (зазвичай велику суму або неохоче).
Хімічна реакція, в процесі якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбобензоксильна група (Cbz-захист), що зазвичай є етапом у синтезі пептидів для видалення тимчасового захисту аміногрупи.
Про рослини: викинути колос, почати колоситися.
Переносно, розмовне: досягти певного рівня розвитку, стати помітним, визначним у чомусь (зазвичай про здібності, талант).
Хімічна реакція, внаслідок якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбамоїльна група (-CONH₂), що призводить до утворення аміну та вуглекислого газу або ізоціанату.
1. Поступово, з певними зусиллями вивільнятися, визволятися з колихи, гойдання або нестійкого положення.
2. Переносно: старанно, з труднощами добиратися, добиратися до чогось, долаючи перешкоди або незручність.
Хімічна реакція, в процесі якої від молекули органічної сполуки відщеплюється карбоксильна група (-COOH), що призводить до утворення вуглекислого газу (CO₂) та відповідної похідної сполуки.
1. Обережно, поступово колихаючи, вийняти, дістати звідкись або вивільнити з певного положення.
2. Довгим, ритмічним коливанням спричинити виникнення, утворення чогось (наприклад, хвиль).
3. Перен., розм. Викликати, породжувати якісь почуття, думки, стани (часто тривалою, ненав’язливою дією).
1. Медичний та біологічний термін: хірургічне видалення голови або верхньої частини організму; обезголовлення.
2. Політичний термін: усунення з посади або ліквідація керівництва (лідера, верхівки) організації, держави тощо, що призводить до паралічу її функціонування.
3. Економічний термін: процес або результат втрати статусу столиці містом, перенесення столичних функцій до іншого міста.