Аероторія — власна назва української компанії, що спеціалізується на розробці, виробництві та впровадженні сучасних безпілотних авіаційних комплексів для цивільного та спеціального застосування.

1. Засіб перевезення вантажів та пасажирів повітряним шляхом; повітряний транспорт.

2. Сукупність літальних апаратів (літаків, вертольотів, повітряних суден), призначених для таких перевезень.

Аеротрансформатор — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та ремонті трансформаторного обладнання, зокрема силових трансформаторів для енергетичної галузі.

1. (у біології) Здатність органів рослин (наприклад, кореневих відростків) рости в напрямку до джерела кисню або від нього, що є різновидом хемотропізму.

2. (у фізіології рослин) Рухова реакція (вигинання) коренів деяких рослин у бік менш вологих шарів ґрунту, багатих на кисень, або від джерела кисню.

Аеротурбіна — турбіна, призначена для перетворення кінетичної енергії потоку газу (повітря) на механічну роботу; основна складова частина газотурбінних двигунів, авіаційних двигунів та інших турбомашин.

Аерофагія — медичний термін, що означає патологічне ковтання надлишкової кількості повітря під час їди, пиття чи розмови, що часто призводить до відрижки, відчуття розпирання в животі та метеоризму.

Аерофіл — людина, яка захоплюється авіацією, повітроплаванням або літаками; авіаційний ентузіаст.

Аерофіл — колекціонер, який збирає предмети, пов’язані з авіацією (наприклад, моделі літаків, значки, літературу).

Запалення слизової оболонки повітряних мішків (придаткових пазух) у верхній щелепі коней та інших тварин, що виникає внаслідок запальних процесів у коренях зубів або травм.

Аероцистоскоп — медичний інструмент, який використовується в урології для огляду сечового міхура; різновид цистоскопа, що дозволяє наповнювати порожнину міхура стерильним повітрям або газом для кращої візуалізації його стінок.