Анемогеохорія — спосіб поширення насіння, плодів, спор або інших діаспор рослин на значні відстані за допомогою вітру.

Анемогідрохорія — спосіб поширення насіння, плодів або спор рослин одночасно за допомогою вітру (анемохорія) та води (гідрохорія), коли органи розмноження можуть переноситися на значні відстані поєднаною дією цих факторів.

1. Метеорологічний прилад для автоматичного безперервного запису швидкості та (іноді) напряму вітру; різновид анемометра.

2. Застаріла назва лікарського засобу, що викликає свербіж шкіри, подібний до відчуття від подуву вітру.

Анемоінтегратор — метеорологічний прилад для автоматичного вимірювання та обчислення середньої швидкості вітру за певний проміжок часу шляхом інтегрування (підсумовування) миттєвих значень.

Анемоклінограф — метеорологічний прилад-самописець, призначений для одночасної безперервної реєстрації швидкості та напряму вітру (анемографічна функція) та кута нахилу вітряного потоку щодо горизонтальної площини (клінографічна функція).

1. Розділ метеорології, що вивчає методи та засоби вимірювання швидкості та напряму вітру, а також інших характеристик повітряних потоків.

2. Сукупність вимірювань швидкості та напряму вітру, що проводяться за допомогою спеціальних приладів (анемометрів).

Анемопатія — у психіатрії: рідкісний вид психогенної реакції, при якому людина відчуває фізичний дискомфорт або хворобливі симптоми, спричинені не об’єктивними факторами, а власним переконанням у шкідливому впливі вітру або повітряних потоків.

Анемопатія — у культурі та фольклорі: історична віра в те, що певні вітри (наприклад, фен, сирокко, бора) можуть викликати специфічні психофізіологічні розлади у людей, що часто знаходило відображення в місцевих повір’ях та літературі.

Анеморумбограф — метеорологічний прилад-самописець, призначений для одночасної безперервної фіксації на паперовій стрічці (діаграмі) швидкості та напряму вітру.