Ажитографія — власна назва українського видавничого проєкту, присвяченого публікації та популяризації сучасної української літератури, зокрема творів молодих авторів.

Ажитографія — власна назва однойменної книжкової серії, що виходить у межах цього видавничого проєкту.

Аерофітобіонт — організм (переважно рослина або мікроорганізм), що живе на поверхні наземних частин інших рослин (на стовбурах, гілках, листі), отримуючи поживні речовини з повітря, атмосферних опадів, пилу та розкладених решток, без паразитування на рослині-носії.

Аерофлокула — власна назва торгової марки (бренду) високоефективного коагулянту-флокулянту у вигляді порошку, що використовується для очищення води та стічних вод від завислих часток, колоїдних домішок і фосфатів шляхом їх укрупнення та осадження.

1. Назва радянської державної авіакомпанії, заснованої в 1923 році, яка була єдиним авіаперевізником в СРСР та однією з найбільших у світі.

2. Загальна назва цивільного повітряного флоту Радянського Союзу, що включала всі підприємства, пов’язані з пасажирськими та вантажними авіаперевезеннями.

3. Сучасна російська авіакомпанія-правонаступниця радянського “Аерофлоту”, зареєстрована після розпаду СРСР у 1992 році.

1. Людина, яка страждає на аерофобію — патологічний, ірраціональний страх польотів літаком чи іншим повітряним транспортом.

2. (у ширшому значенні) Особа, яка відчуває сильну тривогу, страх або неприйняття повітряного пересування, навіть якщо це не є клінічно діагностованою фобією.

Аерофотоапарат — спеціальний фотографічний апарат, призначений для автоматичного або напівавтоматичного фотографування земної поверхні з повітря (з літака, гелікоптера, безпілотного літального апарата тощо).

Аерофотогеодезія — галузь геодезії, що вивчає методи створення топографічних карт і планів, а також отримання інформації про місцевість шляхом вимірювань на аерофотознімках, виконаних з літального апарату.

Аерофотограмметрія — розділ фотограмметрії, що займається визначенням розмірів, форми, положення об’єктів та складанням планів і карт за їхніми зображеннями, отриманими за допомогою аерофотозйомки.

1. Процес фотографування земної поверхні, об’єктів на ній або атмосферних явищ із повітряного судна (літака, вертольота, безпілотника тощо) за допомогою спеціальної аерофотокамери.

2. Галузь науки та техніки, що вивчає методи, способи та засоби фотозйомки з повітря для створення карт, планів, проведення досліджень у геодезії, картографії, геології, сільському господарстві, археології, військовій справі тощо.