1. Мінерал класу силікатів, різновид польового шпату, що зустрічається у вигляді дрібних кристалів; названий за місцем знахідки біля міста Бузулук (Росія).

2. Рідкісний мінерал, гідратований фосфат кальцію та алюмінію, знайдений у печері Кришталева (Україна); наукова назва — кальциофіліт.

1. Народний щипковий музичний інструмент грецького походження, різновид лютні з довгим грифом і парними струнами, що використовується переважно у грецькій та кипрській музиці.

2. Рідкий суп, юшка, приготована з пшона та овочів (переважно у південних регіонах України, особливо в Одесі та на Бессарабії).

Бузувірів — форма родового відмінка множини від власної назви “Бузувіри”, яка позначає історичну козацьку родину (рід) на Запоріжжі, відому з джерел XVII–XVIII століть.

1. Власна назва історичної повісті українського письменника Івана Нечуя-Левицького, вперше опублікованої 1883 року, яка розповідає про події національно-визвольної боротьби (коліївщини) в Україні XVIII століття.

2. (За назвою твору) Переносно — бунт, повстання, стихійний вияв непокори, що часто асоціюється з боротьбою за національну чи соціальну справедливість.

1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як будяк польовий або осот польовий (Cirsium arvense).

2. У народній медицині — назва лікарської рослини, яку застосовували при різних захворюваннях; зазвичай мається на увазі та сама рослина — будяк польовий.

1. (заст.) Той, хто не дотримується основних догматів християнської віри; віровідступник, єретик.

2. (перен., розм.) Людина, що порушує загальноприйняті норми поведінки, суспільні або моральні устої; безпутник, нікчемник.

1. Частина мови: іменник. Рідкісна, застаріла назва для бузини (рослина роду Sambucus).

2. Частина мови: іменник. Народна назва кущової рослини з пахучими квітками, зібраними в густі суцвіття, що належить до роду Syringa родини маслинових (напр., сирень звичайна).

3. Частина мови: іменник. Розмовна назва кольору, похідного від фіолетового, характерного для квіток деяких сортів цієї рослини.

1. Рідкісна назва для бузини чорної (Sambucus nigra) — кущової рослини родини адоксових з ароматними квітами та чорними ягодами, що використовується в народній медицині та кулінарії.

2. Місцевість, заросла бузиною; бузинник.

1. Рід рослин родини маслинових, що включає декоративні чагарники з ароматними квітами, зокрема бузину чорну (Sambucus nigra) та бузину червону (Sambucus racemosa); синонім — бузина.

2. Заст. або діал. Людина, яка займається вирощуванням або продажем бузку (сиріню).

3. У місцевих говірках може вживатися для позначення самого чагарника бузку (Syringa vulgaris).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. (рідко, діал.) Місцевість, поросла бузиною; бузівник.