Словник Української
1. Слова, висловлювання або дії, спрямовані на репліку, запитання, звернення чи інший виклик, що виражають позицію, думку, інформацію або реакцію того, хто відповідає.
2. Результат, рішення або розв’язок задачі, проблеми, завдання, вправи тощо.
3. Відгук, реакція організму, системи або механізму на певний вплив, подразнення чи стимул.
4. Зобов’язання, відшкодування за заподіяну шкоду, покарання за вчинок; відплата.
1. Властивість або стан того, що повністю узгоджується з чимось, відповідає певним вимогам, критеріям або зразку; аналогічність, тотожність у сутності, формі або функції.
2. Офіційний документ, що підтверджує таку узгодженість із встановленими стандартами, нормами або правилами (наприклад, сертифікат відповідності).
3. У логіці та математиці — взаємно однозначний зв’язок між елементами двох множин, що дозволяє поставити їх у чітку пару.
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “могутній володар” або “багатий воїн”; український аналог — Генріх (рідше Генрик), відповідник німецького Heinrich та англійського Henry.
2. Назва одиниці індуктивності в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює індуктивності електричного кола, в якому при рівномірній зміні сили струму на 1 ампер за 1 секунду виникає електрорушійна сила 1 вольт; позначається Гн (міжнародне позначення — H). Названа на честь американського фізика Джозефа Генрі.
Енкефалін — природний нейропептид, що виконує функцію нейромедіатора або нейрогормону в центральній та периферичній нервовій системі, має здатність зв’язуватися з опіоїдними рецепторами і таким чином зменшувати біль та впливати на емоційний стан.
Енкефалін — будь-який з двох коротких білкових ланцюжків (енкефалін-лейцин або енкефалін-метионін), які є ендогенними опіоїдами та виробляються організмом.
1. Жінка або дівчина, яка веде листування з кимось, обмінюється листами; кореспондентка.
2. У системі зв’язку, на радіо: жінка, яка веде прийом і передачу повідомлень, працює на радіостанції.
3. Заст. Жінка, яка дає відповіді, відповідає на запитання (наприклад, під час іспиту, опитування).
1. Термін, що позначає слово, словосполучення або поняття іншої мови, яке за значенням і вживанням відповідає певному слову, словосполученню або поняттю в українській мові; еквівалент.
2. У лексикографії: слово або вираз, що надається в словнику як переклад або пояснення заголовного слова з іншої мови.
1. Жіноче особове ім’я, що походить від чоловічого імені Генріх (Henriette), французького або німецького походження; вживається в українській мові переважно як історичне або літературне ім’я.
2. Назва різних об’єктів (наприклад, кораблів, установ, географічних пунктів), названих на честь жінки на ім’я Генрієта.
3. (у спеціальній термінології) Рідкісна назва для позначення певних технічних пристроїв або явищ, що походить від власного імені їх винахідника або першовідкривача (наприклад, у фізиці, астрономії).
1. Пов’язаний з енкаустикою — технікою живопису розтопленими восковими фарбами, які закріплюються нагріванням.
2. Виконаний у такій техніці (про твір мистецтва).
Відповідачка — розмовна назва службового документа (офіційного листа, запиту, звернення), який містить відповідь на попереднє офіційне звернення або запит установи, організації чи посадової особи.
Відповідачка — розмовна назва посадової особи (переважно жіночої статі), яка має повноваження та обов’язок офіційно відповідати на запити, звернення або скарги від громадян, організацій або інших установ.
Особа, яка відповідає на запитання, звернення або заяви в офіційному, часто судовому, діловодстві.
Сторона в цивільному чи адміністративному судовому процесі, до якої пред’явлено позов або заяву, та яка зобов’язана дати пояснення щодо пред’явлених вимог.