Аутригель — власна назва лікарського засобу у формі гелю для зовнішнього застосування, що містить діючу речовину декспантенол та використовується для лікування та профілактики запальних захворювань шкіри і слизових оболонок, при неглибоких опіках, тріщинах, а також для догляду за шкірою немовлят.
-
ауттрейд
1. У бейсболі — ситуація, коли команда, що нападає, втрачає право на битву протягом інінгу, не встигнувши зробити жодного результативного пробігу (рану), часто через дії оборонної команди, такі як виведення гравців у аут.
2. У покері — комбінація карт гравця, яка теоретично може покращитися до сильної руки, якщо наступні спільні карти (борд) будуть сприятливими; потенційно сильна рука, що поки що не склалася.
-
аутуніт
Аутуніт — мінерал класу уранових слюдок, водний фосфат урану і кальцію, що має формулу Ca(UO₂)₂(PO₄)₂·10-12H₂O. Кристали таблитчасті, забарвлення від яскраво-жовтого до зеленувато-жовтого, володіє сильним перламутровим блиском і радіоактивністю. Важлива руда урану.
-
афганістан
1. Країна в Південно-Західній Азії, офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, що межує з Пакистаном, Іраном, Туркменістаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Китаєм; столиця — Кабул.
2. Історико-географічна область, що приблизно відповідає території сучасної держави Афганістан.
-
афганіт
1. Військовослужбовець або ветеран Обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан (1979–1989 рр.); учасник афганської війни.
2. Рідкісний мінерал класу силікатів, гідроксил- і фторвмісний алюмосилікат кальцію та натрію, що зустрічається в Афганістані; використовується як декоративно-колекційний камінь.
-
афгано-пакистанський
1. Створений, утворений спільно Афганістаном та Пакистаном; що стосується обох цих держав одночасно.
2. Пов’язаний з взаємодією, взаємовідносинами або співробітництвом між Афганістаном та Пакистаном.
3. Характерний для прикордонних територій між Афганістаном та Пакистаном, зокрема для регіону, відомого як Лінія Дюранда.
-
афебрильний
1. (мед.) такий, що не супроводжується підвищенням температури тіла, позбавлений гарячки; безлихоманковий.
-
афеза
1. У лінгвістиці — фонетичне явище, при якому відбувається втрата звука або складу на початку слова, наприклад: “ручка” з “обручка”.
2. У медицині — втрата здатності до мовлення внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку, що характеризується порушенням формування та розуміння мовленнєвих конструкцій при збереженні функцій артикуляційного апарату.
-
афектувати
1. Схиляти до афекту, викликати сильне емоційне збудження, пристрасть; впливати на чийсь психічний стан.
2. У медицині та психології: викликати афект як короткочасний, бурхливий психічний стан; порушувати нормальний хід психічних процесів.
3. Застаріле: робити враження, впливати на когось; також — удавати, симулювати почуття або стан.
-
афектуватися
1. Піддаватися афекту, сильному емоційному збудженню, втрачати самовладання через хвилювання, гнів, радість тощо.
2. (у психології та медицині) Перебувати в стані афекту як патологічного стану, що супроводжується порушенням свідомості та контролю над діями.