Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — фонетичне явище, при якому відбувається втрата звука або складу на початку слова, наприклад: “ручка” з “обручка”.
- (Медицина) –
У медицині — втрата здатності до мовлення внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку, що характеризується порушенням формування та розуміння мовленнєвих конструкцій при збереженні функцій артикуляційного апарату.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. афез, р. афеза, д. афезові, з. афеза, о. афезом, м. афезі, к. афезе