1. Власна назва, що походить від імені Аристарх, утворена за допомогою патронімічного суфікса -ович; означає “син Аристарха”.
2. Рідкісне прізвище українського або східнослов’янського походження, утворене від канонічного імені Аристарх.
-
аристей
1. У давньогрецькій міфології — божество, що уособлювало корисні людям культурні рослини, покровитель землеробства, садівництва та тваринництва, син Аполлона та Кірени.
2. Історична особа — Аристей з Проконнеса (VII–VI ст. до н.е.), давньогрецький мандрівник і поет, автор втрачених праць «Арімаспея» та «Про природу».
-
аристид
1. Аристид — чоловіче ім’я давньогрецького походження, що означає “найкращий”, “найдостойніший”.
2. Аристид (бл. 530 — бл. 468 до н.е.) — афінський політик і полководець, один з “батьків-засновників” Афінської демократії, прозваний “Справедливим”. Відомий своєю чесністю та непримиренністю до корупції, був архонтом і стратегом під час греко-перських воєн, організовував Делоський союз.
3. Аристид (Аристид Фіванський) — давньогрецький художник IV століття до н.е., відомий своїми жанровими картинами та зображеннями битв.
-
аристидівна
Аристидівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Аристид; відповідає на питання «чия дочка?» (напр., Марія Аристидівна — Марія, дочка Аристида).
-
аристидович
1. Син Аристида (чоловіче ім’я), що вказує на походження від батька з цим ім’ям; патронімічне прізвище або по батькові.
2. Прізвище, що походить від імені Аристид, характерне для представників української, білоруської, польської та інших слов’янських культур.
-
аристогенез
1. В еволюційній біології — теорія, що припускає наявність у живих організмів внутрішньої, спрямованої сили прогресивної еволюції, яка обумовлює виникнення нових, більш досконалих форм; одна з концепцій ортогенезу.
2. У соціальних та політичних концепціях — процес формування або правління найкращої, найбільш обдарованої частини суспільства (аристократії у широкому розумінні).
-
аристогеніка
1. (в історії науки) теорія спадковості, запропонована Ф. Гальтоном, яка стверджувала, що спадкові ознаки передаються виключно від предків, без впливу особистих характеристик батьків, і є основою “вищої спадковості” аристократичних родів.
2. (у евгеніці) напрям, що проголошував необхідність поліпшення людської породи шляхом схрещування представників “найкращих” сімей або рас для збереження та посилення “вищих” якостей.
-
аристократик
1. Представник аристократії, дворянин; людина, що належить до вищого, привілейованого стану.
2. Людина з аристократичними, шляхетними манерами та витонченим смаком.
3. (У переносному значенні) Найкращий, видатний представник якоїсь групи, явища або професії (наприклад, “аристократик духу”).
-
аристон
1. Власна назва торгової марки побутової техніки (холодильників, пральних машин тощо), що вироблялася в СРСР на Липецькому заводі побутової техніки «Аристон».
2. Заст. (від грец. ἄριστον — найкраще) У Стародавній Греції — ранкова їжа, сніданок; також ранкова пора, ранок.
-
аристонім
1. Власна назва окремої знатної особи або аристократичного роду.
2. У лінгвістиці: різновид ономастикона, власна назва, що позначає представника вищого соціального прошарку (наприклад, титул, шляхетське прізвище).