Словник Української
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що означає “сильний як орел”.
2. Прізвище, поширене в англомовних та німецькомовних країнах.
3. У спорті та кінематографі — звичайне скорочене звертання до видатного культуриста та актора Арнольда Шварценеггера.
4. У математиці — ім’я російського математика Володимира Арнольда, відомого внесками в теорію динамічних систем, теорію катастроф та інші галузі (напр., “гіпотеза Арнольда”, “дифузія Арнольда”).
1. По батькові жінки, утворене від чоловічого імені Арнольд; вказує на ім’я батька особи (наприклад: “Марія Арнольдівна”).
2. (рідко) Жіноче прізвище, утворене від імені Арнольд.
1. По батькові чоловіка, утворене від імені Арнольд; форма звертання або позначення сина Арнольда (наприклад: “Михайло Арнольдович”).
2. (у спеціалізованих контекстах, переважно в історії науки) Прізвисько або частина псевдоніма, що вказує на учнівство або належність до наукової школи видатного вченого на ім’я Арнольд (зокрема, може стосуватися послідовників математика Володимира Ігоровича Арнольда).
1. Вантажний двоколісний віз із високими бортками, що використовувався переважно в Іспанії та країнах Латинської Америки.
2. Іспанська міра площі землі, що дорівнює приблизно 0,4472 гектара (4472 м²).
3. Іспанська міра довжини, що дорівнює приблизно 14,19 метра.
1. Який стосується арабів, пов’язаний з арабськими народами, їхньою культурою, мовою або територією проживання; арабський.
2. Який стосується арабської в’ючної худоби (коней, верблюдів), призначеної для перевезення вантажів або роботи в упряжі.
1. (геологія, ґрунтознавство) Пов’язаний з арозією (змиванням, розмиванням або здуванням верхніх шарів ґрунту водою та вітром); такий, що стосується процесів руйнування та знесення поверхні землі природними агентами.
2. (геологія) Утворений внаслідок арозії; такий, що має походження від розмивання, руйнування гірських порід.
3. (сільське господарство, екологія) Схильний до арозії, легко піддається розмиванню або вивітрюванню (про ґрунти, схили тощо).
Ароїлоксилювання — хімічний процес, реакція введення ароїлоксильної групи (-OAr, де Ar — ароматичний радикал) в органічну молекулу, зазвичай шляхом заміщення атома гідрогену або іншого функціонального залишку.
1. (мистецтво) Візантійська та давньоруська прикраса у вигляді стилізованого рослинного орнаменту, що нагадує листя акації або пальми; часто використовувався в архітектурі, іконописі та книжковій графіці.
2. (іконопис) Стилізоване зображення пагона або дерева життя у вигляді трилисника, що символізує вічне життя; характерний елемент давньоруського та українського іконопису, особливо в оздобленні нимбів та фону.
1. Власна назва: ім’я давньогрецького астронома та математика з острова Самос (бл. 310–230 до н. е.), який першим висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця.
2. Загальний термін (переносне значення): суворий, принциповий і неупереджений критик, особливо в галузі мистецтва, літератури або науки; людина з високим смаком і безкомпромісними вимогами.
1. (істор.) Представниця аристархів — прибічників аристархівства, релігійно-політичної течії в Російській імперії XVIII століття, що виступала за обмеження церковного землеволодіння та підпорядкування церкви державі.
2. (рідко, перен.) Жінка або дівчина, що відрізняється надмірною, педантичною критичністю або схильна до прискіпливого осуду; жіночий відповідник до слова “аристарх” у значенні “суворий критик”.