Значення
- (Мистецтво) –
Технічний прийом у мистецтві, зокрема в архітектурі та орнаменті, що полягає у введенні в композицію елементів, які порушують монотонність, додають різноманітності та створюють візуальну динаміку.
- (Лінгвістика) –
У розмовній мові — невелика деталь, яка вносить пожвавлення, робить щось цікавішим, менш одноманітним (наприклад, у розповіді, інтер’єрі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оживко, р. оживка, д. оживкові, з. оживка, о. оживком, м. оживкові, к. оживку