оживка

1. Технічний прийом у мистецтві, зокрема в архітектурі та орнаменті, що полягає у введенні в композицію елементів, які порушують монотонність, додають різноманітності та створюють візуальну динаміку.

2. У розмовній мові — невелика деталь, яка вносить пожвавлення, робить щось цікавішим, менш одноманітним (наприклад, у розповіді, інтер’єрі).

Приклади:

Відсутні