1. Укласти шлюб, взяти за дружину когось (про чоловіка).
2. Рідко. Укласти шлюб, вийти заміж (про жінку).
оженитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Он, може, захочеш оженитися… А мені?.. Та хіба мені багацько треба?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Сергiй пообiцяв оженитися, а про грiх не треба говорити матерi. Варя й не сказала.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Та поки Сергiй збирався оженитися, прийшла «савєцька вдасть». Варя не встигла навiть i похвилюватися як слiд.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |