ожелець

[oʒɛlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Те саме, що ожеледиця — крижана кірка на поверхні землі, що утворюється після відлиги або дощу взимку; гололед, гололедиця.

  2. (діал.) Те саме, що ожеледь — пагони, бруньки та квітки, пошкоджені морозом; обмерзлі частини рослин.

  3. (діал., рідк.) Укритий льодом або інеєм предмет; щось дуже холодне, обмерзле.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ожельця, р. ожелець, д. ожельцям, з. ожельця, о. ожельцями, м. ожельцях, к. ожельця

Більше записів