ожеледь

1. Тонкий шар льоду на поверхні землі, дерев, будівель тощо, що утворюється внаслідок намерзання крапель переохолодженої дощової або мрячної води; гололед, гололедиця.

2. (у спеціальній термінології) Покрив з льоду на предметах, що виникає при замерзанні на них крапель переохолоджених опадів (рідкого опаду або мряки); вид атмосферного опадження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Через ожеледь — хто повірить? Повірять у щось інше… Ставати ж серед зледенілих полів табором без вогню і наметів — пропасти зовсім.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |