Древослів

Словник Української Мови

озазон

[ozɑzon] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Хімія) –

    Озазон — похідна органічна сполука, що утворюється в результаті реакції вуглеводів (зокрема, цукрів) з фенілгідразіном; зазвичай має кристалічну форму та чітку температуру плавлення, що використовується для ідентифікації цукрів у хімічному аналізі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. озазон, р. озазону, д. озазонові, з. озазон, о. озазоном, м. озазоні, к. озазоне

Більше записів