1. У давньогрецькій мовознавчій традиції — найменша структурна одиниця мови, елементарна мовна одиниця, що не піддається подальшому членуванню на складові частини з точки зору даної мовної системи (наприклад, фонема).
2. У сучасній лінгвістиці (переважно в структурній та генеративній граматиці) — абстрактна мовна одиниця, елементарний компонент, що входить до складу мовної системи та бере участь у її функціонуванні.