1. Вигук, що виражає сильний біль, страх, здивування або інший різкий емоційний стан.
2. Назва дитячої гри, в якій учасники, утворивши коло, передають один одному за спинами предмет із вигуками “ой-ой”, а водяй намагається його знайти.
ой-ой
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– Ой-ой-ой, пане гетьмане!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
ой-ой-ой!» Як наб’ється вдоволь, то й крикне: «довольно!.. следующий!» I почав, начебто той проситься: «господин учитель!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
— Конешно, вiн би нам так стежку показав, що ой-ой! Нема лучче з таким робить, що добре село знає, — промовив Ярош.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: t.d. () |