овсім

1. (розмовне) Повністю, цілком, абсолютно; уживається для посилення заперечення або ствердження.

2. (заст., діалектне) Те саме, що «всім» — давальний відмінок множини займенника «весь» або іменника «овес».

Приклади вживання слова

овсім

Відсутні