Древослів

Словник Української Мови

овруч

Буква

1. Місто районного значення в Житомирській області України, адміністративний центр Овруцького району; один із найдавніших населених пунктів України, відомий з 977 року.

2. Історична назва (ХІ-ХІХ ст.) давньоруського міста Вручий, що було центром Овруцького князівства та уділу; зараз — місто Овруч.

3. Геологічний термін: Овруцький кристалічний масив (або Овруцька структура) — тектонічне підняття в межах Українського щита, складене докембрійськими гірськими породами.

Приклади вживання слова

овруч

Приклад 1:
І ще він сказав, поки ми є, то нас, нашу віру і нашого Бога темрява не сховає… Гетьман реєстрових козаків Григорій Лобода через свого гінця велів Наливайкові передати: він, Лобода, вже не вдома тепер, у Сошниках, а вигрібся зі своїми реєстровими козаками на Овруч й потроху дає жовнірам джосу; єзуїти оскаженіли — сичать православним в очі; польний гетьман Жолкевський, зимуючи у Молдові, з Молдови погрожує і кричить, що ми, Наливайку, з тобою розбійники та зрадники України… — Не розумію! — посвіжілими враз губами прошепотів Наливайко.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

More posts