овочівництво

[oʋot͡ʃiʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Галузь сільського господарства, що займається вирощуванням овочевих культур (овочів) у відкритому ґрунті, захищеному ґрунті (теплицях, парниках) або на спеціалізованих ділянках (огородах).

  2. Наука, що вивчає біологічні особливості, технології вирощування, селекцію, насінництво та захист овочевих культур.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. овочівництво, р. овочівництва, д. овочівництву, з. овочівництво, о. овочівництвом, м. овочівництві, к. овочівництво

Більше записів