овочівник БукваО 1. (діал.) Городина, місце, де ростуть овочі; город. 2. (діал.) Посуд або спеціальна підставка для подачі овочів на стіл. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←овочівництворизосфера→
