отуречений

[oturɛt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Який набув турецьких звичаїв, мови, культури або став подібним до турків за способом життя, поведінкою.

  2. (Історія) –

    Який перебуває під сильним турецьким впливом або зазнав асиміляції з турецьким середовищем (історично — про народи, окремі групи населення або території).

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: який став грубим, неввічливим, жорстоким (за зразком стереотипного уявлення про турків-завойовників).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отуречений, р. отуреченого, д. отуреченому, з. отуреченого, о. отуреченим, м. отуреченім

Більше записів