отуречений
[oturɛt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Історія) –
Який набув турецьких звичаїв, мови, культури або став подібним до турків за способом життя, поведінкою.
- (Історія) –
Який перебуває під сильним турецьким впливом або зазнав асиміляції з турецьким середовищем (історично — про народи, окремі групи населення або території).
- (Лінгвістика) –
Переносно: який став грубим, неввічливим, жорстоким (за зразком стереотипного уявлення про турків-завойовників).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отуречений, р. отуреченого, д. отуреченому, з. отуреченого, о. отуреченим, м. отуреченім