Стан, коли людина втрачає здатність до ясного мислення, розумового сприйняття або швидкої реакції; притупленість розуму, заціпеніння.
Властивість або якість того, що є притупленим, невиразним, нечутливим (наприклад, про почуття, біль).
Словник Української
Буква
Стан, коли людина втрачає здатність до ясного мислення, розумового сприйняття або швидкої реакції; притупленість розуму, заціпеніння.
Властивість або якість того, що є притупленим, невиразним, нечутливим (наприклад, про почуття, біль).