отупленість

Стан, коли людина втрачає здатність до ясного мислення, розумового сприйняття або швидкої реакції; притупленість розуму, заціпеніння.

Властивість або якість того, що є притупленим, невиразним, нечутливим (наприклад, про почуття, біль).

Приклади:

Відсутні