отрок

[otrok] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Хлопчик-підліток у давньоруській та українській традиції (приблизно від 7 до 15 років), який перебував на службі в князя, боярина або у війську, виконуючи різні доручення та навчаючись військовій чи адміністративній справі.

  2. (Література) –

    (застаріле, книжне) Юнак, підліток, хлопець у підлітковому віці; дитина, що вийшла з дитячих літ, але ще не досягла зрілості.

  3. (Релігія) –

    (церковне) Молодший церковнослужитель у православ’ї, який допомагає при богослужінні (наприклад, читає, носить свічі); часто — хлопчик-підліток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отрок, р. отрока, д. отрокові, з. отрока, о. отроком, м. отрокові, к. отроче

Більше записів