отрочий
[otrot͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Історія) –
(заст.) Прикметник до слова “отрок” — що стосується отрока, властивий отроку, характерний для нього.
- (Лінгвістика) –
(перен., заст.) Дитячий, незрілий, юнацький (про вік, зовнішність, поведінку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отрочий, р. отрочого, д. отрочому, з. отрочого, о. отрочим, м. отрочім