оточений

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Такий, що перебуває в колі, серед когось або чогось, має навколо себе когось або щось; обступлений, обнесений, обмежений з усіх боків.

2. (Військова справа) –

   У військовій справі: такий, що знаходиться в становищі, коли противник замкнув коло навколо військ, населеного пункту тощо, перервавши зв’язок із зовнішнім світом; знаходиться в оточенні.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• “Чортопіль зусібіч оточений горами”
  — Юрій Андрухович