оточення

Значення

1. (Військова справа) –

   Дія за значенням дієслова “оточити”; процес або результат обмеження, блокування чи ізоляції кого-, чогось з усіх боків.

2. (Соціологія) –

   Сукупність людей, які постійно перебувають поряд із кимось, складають його найближче соціальне коло (родина, друзі, колеги); середовище, у якому хтось живе чи працює.

3. (Екологія) –

   Комплекс зовнішніх умов, обставин, середовище, у якому відбуваються певні процеси, існує чи функціонує щось (наприклад, природне, міське, інформаційне оточення).

4. (Військова справа) –

   У військовій справі — тактична ситуація, коли військові підрозділи, місто або фортифікаційна споруда повністю обложені противником з усіх боків, що перешкоджає зв’язку та отриманню підкріплення.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми