1. Який належить батькові, властивий батькові; батьківський.
2. Який успадкований від батька, предків; рідний, рідний край, батьківщина.
3. Який стосується батьківщини, вітчизни; вітчизняний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить батькові, властивий батькові; батьківський.
2. Який успадкований від батька, предків; рідний, рідний край, батьківщина.
3. Який стосується батьківщини, вітчизни; вітчизняний.
Приклад 1:
Він не уявляв собі майбутнє як поворот назад до Середньовіччя й Середньовіччя як Отчий дім людства, мистецтво прийдешнього як копіювання давнього, сучасність як відтворення минулого, як стверджений циклізм історії, рух по колу. Ще раз повторений Ярослав з родиною або наново перемальована фреска зі сходів Київської Софії.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”