отченаш

1. Молитва “Отче наш” у християнстві — основна молитва, яку, згідно з Євангелієм, Ісус Христос передав своїм учням; містить звернення до Бога та сім прохань.

2. Перші слова цієї молитви (“Отче наш, що єси на небесах…”), що використовуються для її ідентифікації.

3. (переносно) Надзвичайно важлива, основоположна ідея або правило; щось, що сприймається як непохитна основа, істина.

Приклади:

Приклад 1:
Було анiскiлечки не страшно — попри зовнiшню ефект‑нiсть, демонiчне збiговисько не несло нiякої виразної загрози, радше справляло ритуал, чимось нагадуючи партзбори брежнєвської доби, i до неї було наставлене цiлком приязно, брало в коло, приймаючи за свою, — i, походжаючи по заповненiй ними залi з кiнця в кiнець, вона стала, впевнено хрестячись, читати на голос “Отченаш“, а вони слухняно перетворювалися на клуби неоново‑синьої пари i вiдлiтали геть iз пiротехнiчним сичанням, — тiльки здоровенний кiт, обернувшись неоново‑синьою тiнню кота, ще скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врештi здимiв, та ще один захеканий гном — з чорними крилами, в лижнiй шапочцi ковпачком i з простацьки‑вилицюватою (нiс бульбою!) круглою фiзiономiєю — прилетiв опiзни‑вшись, не второпавши, що до чого, сiкнувся до неї: “Що, ще не починалось?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
— спецiально для нього вона ще раз повторила “Отченаш“, i вiн, трохи поогинавшись, мовби для годиться, i теж якось нестрашно понаскакувавши на неї, мусив, нiчого не вдiєш, i собi зробитись неоново‑синiм клубком i, хвацько свиснувши, вiдлетiти. В тому снi вперше дихнуло полегкiстю — вона нiби вернулась до себе, i, сама‑одна в спорожнiлiй залi, не подумала — зрозумiла: значить, несерйозно це все — нащот самогубства.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
– Викажи «отченаш» і йди лягай спати. Це найкраща розмова з Богом – Тату, а ксьондз з Богом коли говорить коли у церкві молитву каже, чи коли ніхто не чує – не відстає Даруся.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”