Древослів

Словник Української Мови

отчизна

[ott͡ʃɪznɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Географія) –

    Країна, де людина народилася та виросла, що є для неї рідною землею; батьківщина, вітчизна.

  2. (Культура) –

    (переносно) Місце, яке стало рідним, де людина почувається духовно пов’язаною; духовна чи культурна спадщина народу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отчизна, р. отчизни, д. отчизні, з. отчизну, о. отчизною, м. отчизні, к. отчизно

Більше записів