Значення
- (Лінгвістика) –
Висловлювати несхвалення, засудження комусь, чомусь; визнавати когось, щось гідним осуду, засудження.
- (Юриспруденція) –
У правовому контексті: визнавати винним у вчиненні злочину або правопорушення та призначати покарання; виносити обвинувальний вирок.
- (Психологія) –
(переносне значення) Сприймати щось негативно, відкидати для себе (наприклад, осуджувати насильство).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я осуджую, ти осуджуєш, він осуджує, ми осуджуємо, ви осуджуєте, вони осуджують