1. Офіційно визнати винним у злочині та призначити покарання (про суд, суддю).
2. Різко несхвалити когось або щось, висловити осуд, негативну оцінку.
3. Засуджений до чогось — той, хто приречений на щось небажане, зле.
засудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та й сьогодні, на схилі літ, маючи перед собою всю панораму доби, «її шляхи, її боріння», я ніколи не кваплюся засудити, відкинути, «знищити» — хочеться зважити мотиви, причини й наслідки, щоби, боронь Боже, не втратити чогось безповоротно, не збіднити себе, не піддатися спокусі однолінійного «ганьба!» чи «слава!»… Дедалі рідше заходила я до квартири на вулиці Чудновського (сьогодні Терещенківська). Все важче було заходити туди.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |