1. (про людину) такий, що зазнав дії холоду, переохолоджений; також у переносному значенні — позбавлений тепла почуттів, емоційно холодний, байдужий.
2. (про предмет або речовину) охолоджений до низької температури, дуже холодний на дотик.
остуджений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тепер же вiн мов остуджений. Вийшовши з хати, де б то йти до гурту та, взявши дiвчину, туди б i собi танцювати; нi, пiшов собi, сердека, стороною вiд людей, схиливсь на плiт та й дума: “Що се менi сталось?
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Оставсь Петро, як остуджений. А Черевань собі стоїть, мов сон йому сниться.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прикментик () |