остудження

1. (мед.) Патологічний стан організму, що виникає внаслідок впливу низької температури навіть при незначному переохолодженні та характеризується порушенням терморегуляції, зниженням імунітету та сприяє виникненню захворювань (наприклад, запальних).

2. (фіз., техн.) Процес зниження температури тіла, речовини або середовища; охолодження.

3. (перен.) Втрата емоційної теплоти, прихильності в особистих стосунках; охолодження почуттів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та такі реформи не піднесли те- атру, противно, причинилися до остудження захоплення, яким зразу привітано український театр. В міжчасі внесено до Сойму Краєвого просьбу про підмогу з краєвих фондів для українського народного театру.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |