острокінчастий

[ostrokint͡ʃɑstɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має гострий кінець або кінці; загострений на кінці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. острокінчастий, р. острокінчастого, д. острокінчастому, з. острокінчастого, о. острокінчастим, м. острокінчастім

Більше записів