остовпенілий

1. Який перебуває в стані остовпіння, раптової втрати рухливості від сильного здивування, жаху або іншого потрясіння; заціпенілий, закам’янілий.

2. Який виражає стан остовпіння або свідчить про нього (про погляд, вираз обличчя тощо).