остача

1. Те, що залишилося після використання основної частини чогось; залишок.

2. Різниця між зменшуваним і від’ємником у математиці; результат дії віднімання.

3. (у множині, заст.) Залишки, рештки, переважно їжі.

Приклади:

Приклад 1:
Суть пе- реведення полягає у послідовному діленні десяткового числа та його часток на значення основи системи q. Ділення виконується, допоки наступна частка не буде меншою за основу q. Остача, обчислена на останньому кроці, є старшою (першою) цифрою переведеного числа. Результатом переведення такого числа до q-тої системи числення є запис останньої частки і всіх остач у зворотному порядку.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 2:
Остача, обчислена на останньому кроці, є старшою ( першою) цифрою переведеного числа. А при переведенні дробової частини числа цілі ча- стини чисел, які здобувають при множенні, не беруть участі у наступних мно- женнях.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 3:
Таблиця 3.3 Арифметичні операції Позна- чення Операція Типи операндів і результату Приклади + додавання арифметичний, покажчик x + y – віднімання та унарний мінус арифметичний, покажчик x – y * добуток арифметичний x * y / ділення арифметичний x / y % остача від ділення цілих чисел цілий i % 6 ++ збільшення на одиницю (інкремент) арифметичний, покажчик i++; ++i — зменшення на одиницю (декремент) арифметичний, покажчик i–; –i Результатом операції обчислення остачі від ділення (%) є залишок від ді- лення першого операнда на другий. Операндами цієї операції мають бути цілі числа.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”