остгот

[ostɦot] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Представник східної гілки готів, які у III–VI ст. н.е. мешкали на територіях на схід від Дністра, а пізніше утворили власну державу в Італії після розпаду держави гунів.

  2. (Історія) –

    Житель або воїн Остготського королівства, держави в Італії та прилеглих землях, що існувала у 493–555 роках н.е. під владою королів на кшталт Теодоріха Великого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. остгот, р. остгота, д. остготові, з. остгота, о. остготом, м. остготі, к. остготе

Більше записів