Древослів

Словник Української Мови

осокірник

[osokirnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зарості або ліс, де переважають дерева осокора (вид тополі, Populus nigra).

  2. (Географія) –

    Місцевість, названа за наявністю таких заростей або лісу (топонім).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осокірник, р. осокірника, д. осокірникові, з. осокірник, о. осокірником, м. осокірникові, к. осокірнику

Більше записів