Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осокір, р. осокора, д. осокорові, з. осокір, о. осокором, м. осокорі, к. осокоре
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘осокір’ походить від праслов’янського дієслова, пов’язаного з ‘совати’ (sovati), що означає ‘рухати, штовхати’. Спочатку, ймовірно, позначало дерево з рухливим листям або гілками, які коливаються від вітру. Таким чином, назва дерева відображає його характерну особливість — тремтіння листя.