1. Безпосередньо, без посередників, сам; власною персоною.
2. Стосовно певної особи, без узагальнень; індивідуально, персонально.
3. (У функції вставного слова) На власну думку, зі свого боку; як на мене.
особисто
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Особисто я познайомилася з ним десь за кілька місяців до його смерти, коли вже було відомо, що він тяжко хворий. Привів його до мене в Інститут літератури Іван Світличний.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Тому й нині тут так добре працюється, затишно й не самотньо, адже електрички так само вицокують свій крок — in saecula saeculorum — навіки вічно… Першою, реальною і вагомою, ознакою змін у суспільстві для мене особисто було те, що нарешті, 1987 року, мене випустили за кордон — до Чехословаччини. Гостинна Прага одухотворена дружбою із Зіною Ґеник-Березовською — чи не найближчою мені у світі людиною.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Крім того, я вважав себе зобов’язаним робити це і як один з тих, хто добре знав Перфецького особисто і кому навіть належала ідея одного зі Стасових імен («Антиной», а не «Антипод», як дозволяє собі вигадувати підозрілий добродій «Білин- кевич»). І, якщо вже мова зайшла про фантазії, спекуляції та фальсифікати останнього, то варто зараз-таки спросту вати і найбільш кричущу з них: готель «Білий » (а не «Білий », як у «Білинкевича»), з вікна якого нібито викинувся Перфецький, було назавжди зачинено ще років двісті тому, хоч усілякі монарші особи та їхні утриманки й полюбляли зупинятися там протягом XVII — XVIII ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”