особнячок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “особняк” — невеликий окремий будинок, зазвичай для проживання однієї родини, що відрізняється від багатоквартирних будівель.

2. (переносно) Про щось невелике, але самостійне, відокремлене або що має індивідуальний характер.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |