особнячок

[osobnjɑt͡ʃok] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Архітектура) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “особняк” — невеликий окремий будинок, зазвичай для проживання однієї родини, що відрізняється від багатоквартирних будівель.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про щось невелике, але самостійне, відокремлене або що має індивідуальний характер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. особнячок, р. особнячка, д. особнячкові, з. особнячок, о. особнячком, м. особнячкові, к. особнячку

Більше записів