Значення
- (Лінгвістика) –
(у складних прикметниках) Власна назва, що вказує на належність до конкретної особи, історичної постаті або літературного персонажа (напр., петрове бароко, шевченківський стиль, гамлетівська сумнівність).
- (Лінгвістика) –
(рідко, у спеціальних термінах) Власна назва, що позначає категорію, поняття, назване на честь певної особи (напр., одиниця виміру “ньютон”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особ, р. особу, д. особові, з. особ, о. особом, м. особі, к. особе