1. Дія за значенням дієслова «основоположити»; заснування, створення чогось нового, першочергове встановлення принципів, підвалин якоїсь діяльності, вчення, установи тощо.
2. (у філософії, теорії пізнання) Базове, фундаментальне положення, принцип, аксіома, на якому будується певна система поглядів, теорія або вчення; основа, постулат.